Адольф Кольпінг 

Священик, соціальний реформатор, публіцист, пастор і “батько підмайстрів” – все це характеризує діяльність Адольфа Кольпінга (1813-1865). Адольф Кольпінг народився 8 грудня 1813 року в Керпені неподалік Кельна.

Молодий Кольпінг ріс у складних соціальних умовах та бідності. Кольпінг ходив у сільську школу, але грошей для вищого навчального закладу було недостатньо. Таким чином, у віці тринадцяти років він розпочав опановувати ремесло чоботарства.

Він працював у цій професії десять років, подорожуючи з місця на місце, як і інші підмайстри-мандрівники. У 23 роки він зважився на незвичайний крок і вирішив стати священиком. Він відвідував Марцелленську гімназію в Кельні та повинен був заробляти собі на життя. Потім він вивчав теологію в Мюнхені та Бонні. 13 квітня 1845 року Адольф Кольпінг був висвячений в сан священика в Кельнському Соборі Міноритів. Будучи капеланом, він отримав свою першу роботу в Вупперталі-Ельберфельді.

Там він зіштовхнувся з соціальними нуждами робітників у суспільстві, що змінюється та індустріалізується. Саме це спонукало його до пошуку  шляхів  допомоги молодим підмайстрам. Невдовзі А. Кольпінг вже став духовним наставником школи підмайстрів. У такому об’єднанні Кольпінг розпізнав чудовий шанс подолання соціальних проблем підмайстрів.

Допомога у самодопомозі, соціальні зміни через зміну людини – так пізніше характеризують його підхід. Невдовзі Кольпінг прибув до Кельну, де 6 травня 1849 року він заснував перше Католицьке товариство підмайстрів, що стало попередником сьогоднішньої Родини Кольпінга. За короткий час ідея самодопомоги та допомоги громаді поширювалася по всій Європі та за її межами.

А. Кольпінг помер 4 грудня 1865 року в Кельні.

27 жовтня 1991 року у Римі Папа Іван Павло II проголосив Адольфа Кольпінга Блаженним. Сьогодні справа його життя продовжується в більш ніж 60 країнах світу.